Барабанити, -ню, -ниш, гл. Барабанить.
Вигадувати, -дую, -єш, сов. в. вигадати, -даю, -єш, гл. 1) Выдумывать, выдумать, придумать. Дідона вигадала грище. Глухий не почує, то вигода. Учені люде вигадали такий струмент, що виміря кожну високість. 2) Только несов. в. Прихотничать, привередничать. Як почала вигадувати: і те не добре, і се не гаразд, — дайте такого, що й не знаю якого.
Злотарник, -ка, м. Золотыхъ дѣлъ мастеръ. Виламала гіллячку з самого вершечку, понесла її до злотарників: «ой, злотарники, мої братіки, іскуйте мені золотого перстника».
Їдьма нар. = їдом. За панщини пани їдьма їли людей. Невістка їдьма їсть бабу й діда.
Осілий, -а, -е. 1) Осѣдлый.
2) О растеніи: склонившійся.
Примастка, -ки, ж.
1) Сдабриваніе корма.
2) мн. Льстивыя рѣчи, сладенькія слова. Примастками балака.
Сапкий, -а, -е. 1) Утомительный, трудный. Сапка дорога — бач, як коні засапались.
2) Рыхлый, сыпучій. Сніги були глибокі та сапкі.
Смертельний, -а, -е. 1) Смертельный, смертоносный. Смертельний меч того минає. Помалу, братці! Не вразьте моїх смертельних ран.
2) Смертный. Од гріхів смертельних душу одкупляє. Лежить на смертельній постелі.
Стрікнути, -кну, -неш, гл. Ужалить. Коли чую, а воно мене неначе шо стріпнуло.... Аж то гадюка.
Штильгати, -гаю, -єш, штильготати, -гочу, -тиш, гл. = шкитильгати.