Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бурх! меж., выражающее порывъ вѣтра, ударѣ волны, бросаніе предмета въ воду.
Весівка, -ки, ж. = веселка 1. Вх. Зн. 6.
Гойдання, -ня, с. Качаніе, колыханіе.
Гуда́к, -ка, м. 1) Музыкантъ, скрипачъ. Гол. ІІ. 121. Ой гудаки красно грають, а я не танцюю. Гол. IV. 500. 2) Насѣк.: скрипунъ, дровосѣкъ, Cerambyx. Вх. Уг. 234. Ум. Гуда́ченько. Заграй же мі, гудаченьку, як сам розумієш. Гол. IV. 480. Гудачок. Гол. IV. 373.
Гульта́й, гульта́йський и пр = Гультяй, гультяйський и пр.
Дої́льниця, -ці, ж. Доильщица. Така з неї доїльниця, що боїться й до корови приступитись, а не то щоб потягти як слід. Харьк. у.
Кушнирство и кушнірство, -ва, с. Скорнячество. Чигир. у. Найпотрібніші для селян ремества підупали, як кушнірство, чимбарство, колесництво. О. 1862. І. 52.
Полигатися 2, -гаюся, -єшся, гл. Потащиться, отправиться. Поли́галась і я у Київ. Зміев. в.
Самотканий, -а, -е. Собственнаго, домашняго тканья. Мої хусточки самотканії. Грин. III. 119.
Чиняти II, -няю, -єш, гл. Сокращенное відчиняти. Чиняй, пані, ворота, — іде твоя робота. Чуб. III. 233.